ПРОПОЛІСУ настойка

• 25 мл

• 100 мл

Показання.

Мікротравми і поверхневі ушкодження шкіри, слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, гайморит, пародонтит.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до прополісу або індивідуальна непереносимість,

особливо в осіб із захворюваннями печінки або нирок, екзема, алергічні реакції (особливо на

продукти бджільництва), кровотечі з уражених ділянок шкіри і слизових оболонок

Спосіб застосування та дози

Настойку прополісу застосовувати місцево дорослим та дітям віком від 3 років у вигляді аплікацій, полоскань, промивань, а також інгаляцій.

У випадку мікротравм та гнійних захворювань шкіри настойку прополісу наносити тампоном на уражену ділянку 1–3 рази на добу.

Під час лікування зовнішнього гнійного отиту, після туалету слухового проходу, у вухо вводити тампон, змочений настойкою прополісу (на 1–2 хвилини 2–3 рази на добу), або закапувати по 1–2 краплі настойки прополісу 3–4 рази на добу.

У разі хронічного тонзиліту і фарингіту слизову оболонку змащувати 1–2 рази на добу протягом 8–15 днів. Крім того, при тонзиліті настойку прополісу застосовувати для приготування інгаляційного спиртово-водного розчину у співвідношенні 1 : 20. Проводити 1–2 інгаляції на добу, курс лікування — 7–10 днів.

У разі хронічного гаймориту промивати гайморові пазухи розчином, приготовленим із настойки прополісу і 0,9 % розчину натрію хлориду (у співвідношенні 1 :10) 2 рази на добу протягом 2 тижнів.

У разі пародонтозу настойку прополісу вводити на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин.

У разі поверхневих ерозій і уражень слизової оболонки порожнини рота для полоскання застосовувати розчин, приготовлений з 15 мл настойки прополісу на ½ склянки теплої води, 4–5 разів на добу, протягом 3–4 днів.

Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Побічні реакції

Лікарський засіб у звичайних терапевтичних дозах не є токсичним і переноситься добре.

Побічні реакції виникають рідко.

Можливі побічні реакції:

 з боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив’янка, локальний свербіж шкіри,

локальний набряк, почервоніння шкіри, пухирі, везикулярні висипи, сухість і тріщини

шкіри, особливо на кистях та інших частинах тіла, що контактують з препаратом;

 з боку центральної нервової системи: запаморочення;

 з боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі алергічний дерматит, гіперемія,

свербіж шкіри, висипання, ларингоспазм, задишка, набряк Квінке, підвищення

температури тіла;

 з боку шлунково-кишкового тракту: нудота;

 з боку дихальної системи: задишка.

Можливі місцеві реакції, у тому числі відчуття печіння язика, сухість у роті.

У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування лікарського

засобу та обов’язково звернутися до лікаря.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення.

Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього

лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім

законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій

та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему

з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Категорія відпуску.

Без рецепта.